МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра САПР Звіт про виконання лабораторної роботи №9 на тему: “ Програмування системного таймера ” з курсу: “ Комп’ютери та мікропроцесорні системи ” Виконав студент групи КН-3 Перевірив Львів - 2006 МЕТА РОБОТИ Мета роботи – вивчення і дослідження режимів роботи системного таймера. 2. Короткі теоретичні відомості 2.1. Встановлення і читання таймера. Більшість IBM PC використовують мікросхему таймера 8253 для узгодження імпульсів від мікросхеми системних годинників. Число циклів системних годинників перетворюється в один імпульс, а послідовність цих імпульсів підраховується для визначеного часу, або вони можуть бути подані на гучномовець комп’ютера для генерації звука певної частоти. Мікросхема має три ідентичних незалежних канали, кожний з яких може програмуватися. Мікросхеми 8253 працюють незалежно від процесора. Сучасні процесори співіснують з вбудованими в них таймерами. Фактично, процесор програмує мікросхему і потім повертається до виконання інших операцій. Таким чином 8253 діє як годинник реального часу – вона рахує свої імпульси незалежно від того, що відбувається в комп’ютері. Однак, максимальний програмований інтервал складає приблизно 1/12 секунди. Для підрахунку інтервалів часу в години і хвилини потрібно, щоб імпульси від нульового каналу мікросхеми таймера накопичувалися в змінній, яка знаходиться в області даних BIOS. Це накопичення називають підрахунком часу доби. 18,2 рази в секунду вихід каналу 0 обробляється апаратним перериванням (перериванням таймера), який ненадовго зупиняє процесор і збільшує лічильник часу доби. Число 0 відповідає опівночі 24 годинам; коли лічильник досягає значення еквівалентного 24 годинам, він спрацьовує на 0. Лічильник часу доби використовується в більшості операцій, які зв’язані з часом. 2.2. Програмування мікросхеми таймера 8253. Кожний з трьох каналів мікросхеми таймера 8253 складається з трьох регістрів. Доступ до кожної групи з трьох регістрів відбувається завдяки одному порту; номера портів від 40Н до 42Н відповідають каналам “0” – “2”. Порт зв’язаний з 8-бітним регістром вводу–виводу, який посилає і приймає данні для цього каналу. Коли канал запрограмований, то через цей порт посилається двохбайтне значення, молодший байт на початку. Це число передається в 16-бітний регістр засуву, який зберігає це число і з якого копія розміщується в 16-бітний регістр лічильника. В регістрі лічильника число зменшується на одиницю кожний раз, коли імпульс від системного годинника пропускається через канал. Коли значення цього числа досягає нуля, то канал видає вихідний сигнал і потім нова копія вмістимого регістру засуву переміщується в регістр лічильника. Після чого процес повторюється. Чим менше число в регістрі лічильника, тим швидше ритм. Всі три канали завжди активні: процесор не включає і не виключає їх. Поточне значення любого із регістрів лічильника може бути прочитане в будь-який момент часу, не впливаючи на лічбу. Кожний канал має дві вхідні і одну вихідну лінії. Вхідна лінія виводить імпульси, які виникають в результаті підрахунку. Призначення цих сигналів коливається в залежності від типу IBM PC: Канал “0” використовується системним годинником часу доби. Він встановлюється BIOS на початку старту таким чином, що видає імпульси наближено 18.2 рази в секунду. 4-байтний лічильник цих імпульсів зберігається в пам’яті по адресу 0040:006С (молодший байт зберігається першим). Кожний імпульс ініціює переривання таймера (номер 0) і саме переривання збільшує покази лічильника. Це апаратне переривання, тому воно обробляється завжди, незалежно від того , чим зайнятий процесор. Вихідна лінія використовується також для синхронізації деяких дискових операцій, тому якщо змінено її значення, то Вам необхідно встановити початкове значення перед зверненням до диску (враховуючи те, що канал “0” використовується для системних функцій операційної системи перепрограмовувати його не рекомендується – для цього найкр...